Titan: хлопець, який не хотів лізти в «жестянку»

Ще одна моторошна історія, яка тригерить мою клаустрофобію. Коли я дивлюся на останнє фото батька й сина і думаю про хлопця, який не хотів лізти в цю «жестянку», але поліз заради батька, мені буквально бракує повітря.

На тому знімку пакистанський бізнесмен Шахзада Давуд і його 19-річний син Сулейман. Вони стоять на борту судна в яскравих помаранчевих куртках, посміхаються в камеру. Це один із останніх кадрів перед тим, як вони сядуть у батискаф Titan і вирушать на глибину близько 3 800 метрів, до уламків «Титаніка».

П'ятеро в трубі

18 червня 2023 року, Північна Атлантика. Судно Polar Prince стоїть над місцем, де лежить «Титанік». Усередину Titan сідають п'ятеро: Шахзада з сином, британський бізнесмен Геміш Гардінг, легендарний дослідник «Титаніка» Поль-Анрі Нарджоле і Стоктон Раш, творець батискафа та засновник компанії OceanGate.

Усередині тісний циліндр без крісел, лише маленький ілюмінатор у носі. Сидіти треба на підлозі, плечем до плеча. Люк закривають болтами ззовні: зсередини його не відкрити за жодних умов. На папері це називається експедицією. Для мене це виглядає як добровільна камера без права виходу.

Перед зануренням пасажири підписували документ, у якому, за свідченнями журналістів, які його бачили, можливість смерті згадувалася тричі лише на першій сторінці.

Корпус, у який не вірили навіть інженери

Корпус Titan зробили з вуглепластику, стягнутого титановими кільцями. Матеріал легкий і міцний, але для пілотованих апаратів на таких глибинах його раніше не використовували. Інженери попереджали, що вуглепластик погано переносить багаторазові цикли стискання: у ньому накопичуються мікропошкодження, які непомітні зовні.

Колишній директор морських операцій OceanGate Девід Лохрідж свідчив потім під присягою, що знав: цей корпус не витримає.

Щоб хоч якось контролювати ситуацію, у корпус вмонтували систему, яка в реальному часі «слухала» тріск і деформації вуглепластику. Уже з цього факту видно, що навіть творці не були до кінця впевнені, що конструкція витримає.

«All good here»

Titan від'єднується від платформи й починає самостійний спуск. На борту Polar Prince за ним стежить окрема команда: приймає дані, читає короткі текстові повідомлення від екіпажу й відповідає. Корабель регулярно надсилає батискафу акустичні сигнали.

Приблизно на глибині 2 274 метри приходить повідомлення: «All good here». Усе в порядку.

На глибині близько 3 341 метра приходить ще одне: «Dropped two wts». Скинули два вантажі, звичайна процедура для корекції плавучості перед підходом до дна.

Приблизно на 3 346 метрах зв'язок і відстеження обриваються. Капітан Polar Prince згодом говорив, що, здається, відчув, як здригнувся корабель. Команда ще деякий час шле повідомлення, але відповіді немає. Поступово до всіх доходить, що зв'язок не просто «завис». Він обірвався назавжди.

Мілісекунди

Те, що сталося на глибині, називається імплозією: миттєвим схлопуванням корпусу під величезним зовнішнім тиском. Розрахунки показують, що Titan зруйнувався за мілісекунди, швидше, ніж нервова система встигає зареєструвати біль чи хоча б усвідомити, що щось не так. Люди всередині загинули миттєво.

Пошукова операція тривала кілька днів, за нею стежив увесь світ. 22 червня на дні знайшли уламки батискафа приблизно за півкілометра від носа «Титаніка».

Сулейман

Мене найбільше душить деталь про те, як Сулейман опинився на борту.

Його мама, Крістін Давуд, розповідала NBC, що спершу на цю подорож мала їхати вона з чоловіком, але її перенесли через пандемію. Потім вона поступилася місцем синові: «Він дуже хотів поїхати». Сулейман узяв із собою кубик Рубіка. Хотів зібрати його на глибині 3 700 метрів, біля «Титаніка», і потрапити до книги рекордів.

Його тітка, сестра Шахзади Азме Давуд, розповіла інше. За її словами, Сулейман не дуже хотів занурюватися, йому було страшно. Він погодився, бо це був День батька, а Шахзада дуже любив усе, що пов'язано з «Титаніком».

Обидві версії можуть бути правдою одночасно. Хлопець, якому страшно, і хлопець, який хоче порадувати тата й придумав собі рекорд, щоб страх був не таким великим. Коли я уявляю, як це, сидіти на підлозі тісної труби, закритої болтами ззовні, мені самому стає душно від однієї думки. Якби мені таке запропонували, я б не погодився ні за які гроші. І свого сина туди не взяв би.

Людина, яка вважала безпеку зайвою

У центрі цієї історії характер Стоктона Раша. Він мріяв «відкрити океан для всіх» і відкрито зневажав сертифікацію. В інтерв'ю 2022 року він казав, що в певний момент безпека стає «просто марнотратством», і що він може робити все так само безпечно, порушуючи правила.

Titan так і не пройшов незалежної сертифікації. Формально всі пасажири погодилися на ризик. По-людськи вони довірилися людині, яка була закохана у власну ідею більше, ніж у здоровий глузд.